Назар Білик Замкнений Простір

У своїх роботах Назар Білик досліджує межі видимого простору за допомогою можливостей скульптури. 

Робота «Замкнений простір» 2010 р. — одна з перших в його творчості, де автор ніби зіштовхує прозорий, штучно створений простір з класичним жіночим етюдом з натури. Ускладнюючи оптику нашого сприйняття звичного, класичного образу, скульптор наголошує на важливості передумов, котрі і формують наше сприйняття дійсності.
Традиційно скульптура працює з позачасовим простором, який в класичному розумінні не підвладний часові. У практиці ж сучасної скульптури йдеться скоріше про безчасовий простір, нездоланну розірваність поміж ним і часом фізичним.

Наскільки можливо дослідити сучасне розуміння простору методами традиційної «круглої» скульптури? Як відділити зовнішній простір від внутрішнього? Чи можна знайти та зафіксувати між ними хоч якусь певну межу? Або ж ми приречені на те, щоб вона щоразу від нас вислизала, так і залишившись невизначеною?

Скульптура розгортається перед нами подібно до безперервного акту мислення, коли кожна спроба відповіді на одне запитання неухильно веде до появи і формулювання наступного.

Ігор Абрамович