Павло Керестей "Кадмієва печера"

Робота була розпочата в 1990 році для моєї інсталяції з кінопроектором. Вона служила екраном, дзеркалом, на якому пейзаж намальований повторював, відображав картинку з кінопрожектора, що легко рухалась. Перша назва - Механічний Млин.

Згодом експеримент з картиною-екраном змінився. З'явилася інша функція картини - задника для гри живої, не на екрані. Назву картини взято з тексту новели Адальберта Штіфтера, в якому головні герої-діти тікають і рятуються від чуми, ховаються в гірських печерах, виживають, допомагаючи один одному.

Балет Граніт був поставлений для музею Сучасного мистецтва PERM в Пермі. Це перформанс, в якому соціальна хореографія сприймалася як спосіб і засіб поглянути на наслідки катастрофічного природного явища - вибуху. Спільно з Сюзанною Клаусен, а також з Мішель Середою ми поставили панк-спектакль - серію «живих образів», відтворених з відомих історичних картин, моделей побутової повсякденної поведінки і кінематографічної класики. Це розмило кордони між театром і перформансом, в результаті чого виникло щось на кшталт нової опери.

В основі самого танцю лежала, так звана краш-хореографія, рухи якої взяті з мови балету, модерну і сучасного танцю, зокрема, Мерса Каннінгема, Мередіт Монк, Триши Браун, і сьогоднішніх піонерів танцю Едуарда Локка і Вільяма Форсайта.

Проект «Балет» почався в 2006 році і був вперше показаний у Рідінгу (Великобританія) як фільм-інсталяція. Потім він був представлений в галереї Маккензі (Канада), де в квітні-серпні 2011 року і виник живий перформанс «Балет-Граніт». У березні 2012 року проект був здійснений в музеї міста Тун, Швейцарія.

Павло Керестей